Масштаб втрат: скільки землі і виробництва втратила Україна

До повномасштабного вторгнення Україна обробляла близько 41 млн гектарів сільськогосподарських угідь. Станом на 2024 рік, за оцінками Міністерства аграрної політики та Київської школи економіки, від 3.5 до 5 млн гектарів є недоступними для обробітку через окупацію, мінне забруднення або активні бойові дії.

Виробництво зернових скоротилось суттєво: якщо у 2021 році Україна зібрала рекордні 106 млн тонн зерна та зернобобових, то у 2022-му — близько 53 млн тонн, у 2023-му — 57 млн тонн. У 2024 році прогноз Мінагро — 60–63 млн тонн. Галузь поступово відновлюється, але до довоєнних рекордів ще далеко.

Зернові культури: пшениця, кукурудза, соняшник

Пшениця: у 2023 році Україна зібрала близько 22 млн тонн проти 33 млн тонн у 2021-му. Зниження пов'язане зі скороченням посівних площ та логістичними обмеженнями.

Кукурудза: у 2021 році Україна експортувала близько 24 млн тонн. У 2024 році очікується відновлення до 20–22 млн тонн завдяки розширенню посівних площ у відносно безпечних регіонах — Вінницькій, Полтавській, Черкаській областях.

Соняшник і соняшникова олія: Україна контролює 45–50% глобального ринку соняшникової олії. Навіть у кризовому 2022 році країна зберегла лідерство. У 2024 році виробництво відновилось до 5.5–6 млн тонн.

Логістична революція: як змінились експортні маршрути

До 2022 року Україна експортувала до 90% аграрної продукції через чорноморські порти. «Зернова угода» (липень 2022 — липень 2023) дозволила безпечний коридор через Чорне море — за 12 місяців Україна експортувала понад 32 млн тонн продовольства.

Активно розвивались «дунайські коридори» через порти Рені та Ізмаїл, залізничні маршрути через Польщу та Румунію. У 2024 році через дунайські порти пройшло понад 8 млн тонн зерна — показник, що у 2021 році був практично нульовим.

Ключові гравці: хто контролює аграрний ринок України

  • Kernel (NYSE Euronext) — один із найбільших у світі виробників і експортерів соняшникової олії. Земельний банк — близько 500,000 га до 2022 року.
  • MHP (Миронівський хлібопродукт) — лідер у виробництві курятини в Україні. Бренд «Наша Ряба» контролює понад 50% ринку курятини в Україні.
  • Астарта-Київ — агропромисловий холдинг, що спеціалізується на цукровому буряку, зернових та молочному виробництві. Один із найбільших виробників цукру в Україні.
  • Міжнародні трейдери (Cargill, Bunge, Louis Dreyfus, ADM) — зберігають значний вплив на зерновий ринок через елеваторну інфраструктуру та контракти з виробниками.

Тренди що визначатимуть агросектор у 2025–2027 роках

  • Точне землеробство: проникнення agtech-рішень в Україні зросло на 40–50% за 2022–2024 роки — дронові технології, датчики вологості, AI-системи прогнозування врожайності.
  • Розмінування: Україна є однією з найбільш мінно забруднених країн у світі. Розмінування угідь — процес, що триватиме 10–15 років за нинішніми темпами.
  • Органічне виробництво: Україна входить до топ-10 країн світу за площею сертифікованих органічних угідь. Цей сегмент може стати конкурентною перевагою на ринку ЄС після вступу.

Прогноз на 2026–2027 роки

За базовим сценарієм, аграрний експорт України у 2026 році становитиме 24–26 млрд USD. Виробництво зернових наближатиметься до позначки 75–80 млн тонн у 2027 році.

Оптимістичний сценарій — початок відновлення та деокупація частини угідь — може підняти потенціал галузі до 90–95 млн тонн у горизонті 2028–2030 років.

Висновки

Агросектор України після 2022 року — це галузь, що одночасно переживає найважчий удар за десятиліття і демонструє вражаючу стійкість. Скорочення виробництва вдвічі у 2022 році, адаптація логістики, збереження лідерства на глобальному ринку соняшникової олії — все це свідчить про глибокий потенціал, що чекає на реалізацію в умовах стабільності.